10 березня в бібліотеці студенти вшановували пам’ять національного сина українського народу Т.Г. Шевченка. Як трагічно мало прожив поет у своєму віці. Але й цього досить було тому, щоб перейти у віки, бо, насамперед, він був до останнього подиху вірним сином свого народу. В своїх творах поет щиро зізнавався : «Я так її, я так люблю мою Україну убогу…»
Захід розпочався величним «Заповітом» Т.Г.Шевченка, його виконав студент Мельников О. (гр. СР-18-1). Цікаву презентацію про маловідомі факти з життя Т.Г.Шевченка підготувала Анна Бойко (гр. СПО-18-1). Сторінки з життя улюбленого поета продовжували студенти: Тушна В., Георгієвська В.(гр СПО-18-1), Рибакова К. (гр СПО-19-1), Стеценко О. (гр. СПО-17-1), Мовчанова М. (гр. СР-18-1), Стеценко А. (гр СР-18-1мс).
Студенти в ході цього спілкування більше пізнали про дитячі роки маленького Тарасика; про перебування Т.Г. Шевченка на Полтавщині в статусі поета , художника; про останні хвилини його життя; про вшанування генія України в усьому світі та інше.
Він живий. Він і його слова – частина сучасної України. Сьогодні його твори допомагають нам захищати свою Україну від агресії і розбудовувати свою незалежність.
На вершинах поезії Т.Г. Шевченка сяють славетні рядки :
«І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
а буде Син, і буде мати,
І будуть люде на землі.»
Ми віримо в твоє віщу мову! Ми тебе не забули, Тарасе!