Наша поїздка на Західну Україну

4 січня студенти Полтавського інституту економіки і права поїхали на Західну Україну, а саме в Чернівці, по першій проведеній в нашому інституті програмі обміну студентами.

Наша подорож розпочалася 4 січня ввечері і тривала протягом 6 днів. Найважчим етапом на початку подорожі був переїзд, тому що він тривав 16 годин. Але ми, як оптимісти, поставилися до цього весело, тому дорога була швидкою і повною пригод. Більше всього ми були здивовані, коли, сівши в автобус, люди з Західною України почали пригощати нас різною їжею, розмовляти з нами і питати куди ми їдемо. У цікавій розмові подорож промайнула дуже швидко і цікаво.

Ранком 5 січня нас зустріли студенти, в яких ми проживали протягом 5 днів. Розселившись, ми трішечки відпочили і пішли гуляти по місту, кожен зі своїм студентом. Дещо іншою виявилася культура і звички людей, які там проживають. Першим етапом була екскурсія по місту Стороженецьк, у якому ми проживали. Ми відвідали визначні місця цього чарівного міста: музей, старий парк, алеї. У перший день ми не відчували ніг, але настрій був кращим ніж звичайно.

На другий день ми відвідали Стороженецький лісовий коледж. Він виявився величезним, ми гуляли по ньому близько 2-х годин і побачили багато цікавого. Увечері ми відвідали розважальний заклад міста Сторожинецьк, молодь також виявилася веселою і гостинною.

На Різдвяну вечерю, перед тим як приймати їжу, ми помолилися. На столі було 12 страв, враховуючи сіль, під скатертиною лежали сіно та гроші. О 22:00 ми розпочали гадати (для неодружених дівчат), це було досить цікаве, пізнавальне й магічне дійство.

На наступний день ми гуляли в місті і спілкувалися з друзями студентів, в яких жили. Пізніше нас чекала екскурсія Чернівцями, вулицею Ольги Кобилянської та Старим містом. Також, ми відвідали Чернівецький Університет. На вигляд він як замок, усередині майже все збереглося, лише люстри та деякі двері були відреставровані. Велике враження справила на нас церква, яка знаходилася в центрі міста. Окрім цього, директор Сторожинецького коледжу економіки і права ознайомив нас із головним офісом їх управління та показав приміщення коледжу «Україна».

7 січня ходили колядники, і я побачила, як красиво співають церковні хори, які ходять від дому до дому, і як молодь уміє колядувати.

8 січня в кожному селі відбувався захід, який називається «Розхід». Хлопці всі наколядовані гроші витрачали на те, щоб зробити дискотеку і на одну з таких дискотек нас повезли. Багато молоді танцювало під коломийки, їхні швидкі танці – це дійсно красиво і весело. Але ці пісні були змішані з молодіжними, до речі, музика була жива. Дискотека продовжувалась до 5 ранку і потім ми заморені поїхали додому. Наступного ранку нам потрібно було їхати в гори, всім було дуже важко прокинутися, адже після таких веселих танців по-іншому бути не може.

Але все ж таки ми поїхали в гори, дорога була довгою, але красивою. Ми проїжджали багато сіл і ферму, де розводять форель і іншу рибу. Коли ми під’їжджали до гір, нам розповіли про серпантин, і що до перевалу буде 12 поворотів. Ми були здивовані тим, що коли підіймались на вершину, дивлячись із вікна машини, ми бачили крутий яр. Також нам розповіли про ведмедів і попередили, що не можна гучно розмовляти. Ми зупинялися біля багатьох струмків і навіть без проблем перетнули кордон Румунії. Дорогою назад ми заїжджали в Екологічний Музей, в якому проживають тварини.

А на наступний ранок, нажаль, ми вже мусили їхати додому. Коли нас проводжали на автобус, усі ледь здержували сльози. Поїздка вдалася на славу. У наступному році ми також плануємо поїхати в Чернівці. А в цьому році з нетерпінням чекаємо студентів зі Стороженця до нас на Полтавщину.